Ринок кредитування Києва у квітні 2026 року показав аномальний перекіс. Розбираємося, чому банки охочіше дають гроші на «бетон», ніж на готові квартири, як програми забудовників витісняють класичну іпотеку та що це означає для цін на вторинному ринку.
Статистика квітня 2026 року підтвердила тектонічні зрушення у структурі житлового кредитування України. За даними аналітиків фінансового сектору, понад 80% іпотечних угод у Києві припадає на об'єкти первинного ринку. Вторинне житло, незважаючи на його «готовність до заселення», стрімко втрачає позиції в очах банківських аналітиків та ризиковиків.
Три причини лідерства «первинки»
Чому покупці та банки обирають новобудови, ігноруючи старий фонд? Глибокий аналіз виявив три ключові фактори:
- Партнерські програми: Забудовники субсидують відсоткові ставки, пропонуючи 5-7% річних, тоді як ринкова іпотека на вторинку стартує від 15-18%.
- Енергоефективність: Нові ЖК проектуються за стандартами 2024-2025 років з автономним живленням, що робить їх більш ліквідною заставою для банку.
- Юридична чистота: Відсутність «історії» прописаних дітей, прав спадкоємців та старих арештів робить перевірку об'єкта миттєвою.
| Параметр порівняння | Первинний ринок | Вторинний ринок |
| Частка у видачі кредитів | 82% | 18% |
| Середня ставка (з урахуванням програм) | 5.5% - 9% | 15% - 19% |
| Ставлення банків (LTV) | До 80% вартості | До 60% вартості |
Що робити власникам вторинного житла?
Для тих, хто планує продаж квартири у старому фонді, ситуація стає викликом. Продати об'єкт іпотечному покупцеві практично неможливо через високі ставки. Єдиний шлях — залучення покупців з готівкою («живими грошима»), для яких критично важливою є ринкова адекватність ціни.
Прогноз: До кінця 2026 року розрив між вартістю метра в «розумних» новобудовах та класичній вторинці може збільшитися ще на 10-15% на користь перших.