Операція "Репарації": коли заплатить Росія

Переглядів: 201
Операція "Репарації": коли заплатить Росія

Україна продовжує збирати докази для того, щоб примусити Росію заплатити за збитки, принесені війною. Але поки що західні країни "тягнуть" із конфіскацією активів РФ на користь України.

Україна продовжує збирати докази для того, щоб примусити Росію заплатити за збитки, принесені війною. Але поки що західні країни "тягнуть" із конфіскацією активів РФ на користь України.

Що відомо про репарації

Сполучені Штати нададуть додаткову допомогу у розмірі 1,3 мільярда доларів для підтримки економіки України, заявив держсекретар Ентоні Блінкен на міжнародній конференції у Лондоні, де зібралися представники більш ніж 60 країн.

Західні союзники Києва пообіцяли збільшити фінансову допомогу економіці України, зруйнованій більш ніж річною війною, але попередили Росію, що їй доведеться платити за відновлення.

"Росія стала причиною руйнування України. І Росія зрештою візьме на себе витрати на відновлення України", - заявив держсекретар США Ентоні Блінкен у середу під час брифінгу в Лондоні.

Також українська влада доповідає про перші великі успіхи на шляху репарацій. Заступниця міністра юстиції України Ірина Мудра в ефірі Радіо Культура зазначила, що нещодавнє повернення "скіфського золота" в Україну — це перший крок на складному шляху до репарацій та компенсацій за вкрадене і знищене державою-агресоркою Росією.

Вона зауважила, що ані досвід Першої світової війни, ані досвід Другої світової не схожі на той, який українське суспільство отримує зараз внаслідок російської війни в Україні. І сьогодні Україна працює разом із державами-партнерами над новим міжнародним компенсаторним механізмом.

"Ми готуємося до того, що Росія повинна заплатити за будь-які збитки і втрати, завдані державі Україна, здійснені на території України. Для цього Міністерство юстиції разом з іншими органами запропонувало концепцію міжнародного компенсаційного механізму, щоб повернути те, що було незаконно вивезене з території України.

Цю концепцію Мін'юст впроваджує разом з нашими міжнародними партнерами, оскільки питання репарацій або компенсацій — це питання дуже складне. Аналогічних прикладів в історії, на які можна було б послатися, на жаль, немає. Тому Мін'юст розробляє всеохоплюючу міжнародну систему компенсаційного механізму, яка задовольнить потреби і населення, і бізнесу, і держави в частині отримання компенсації", — зауважила вона у коментарі.

Водночас вона додала, що на сьогодні, на жаль, говорити класичною мовою про репарації неможливо. Адже репарації як за результатами Першої світової війни, так і Другої світової війни, виплачувалися на підставі міжнародного зобов'язуючого рішення міжнародного органу, покликаного гарантувати безпеку і мир у світі, — Ради безпеки ООН.

"Нині ця інституція нам не доступна через членство Росії в цій інституції з правом вето. Або ж, як це було зроблено після Першої світової війни, на підставі мирного договору, згідно з яким переможена країна була зобов'язана виплатити репарації в добровільному порядку. У нашій ситуації все складніше. Війна триває, ще немає країни-переможниці. І, на жаль, міжнародні організації, покликані виконувати роль посередниками між країнами і гарантувати мир, на сьогодні не працюють. Тому ми змушені створити і запропонувати світовій спільноті щось нове. Що ми і зробили", — пояснила Ірина Мудра.

Щодо суми репарацій, то її оголосив радник президента України з економіки Олег Устенко. Так, Україна розраховує отримати від Росії один трильйон доларів, як компенсацію за всі збитки, які спричинила агресія російських загарбників.

Він заявив, що половину цих грошей Україна хоче отримати за рахунок заморожених на Заході російських активів, а іншу половину – через репарації.

"Ми розраховуємо отримати від Росії трильйон доларів", – сказав Устенко.

Проте із замороженими на Заході активами можуть бути проблеми.

Німеччина - проти

Міністр фінансів США Дженет Єллен заявила, що США і союзники заморозили російські активи і вони повинні залишаться замороженими до того часу, поки РФ не заплатить за шкоду, завдану Україні.

Коментуючи тему створення міжнародного механізму репарацій для України, Єллен наголосила на важливості співпраці з союзниками, оскільки "більшість активів Росії не знаходяться в США".

"З початку російської агресії ми... працюємо разом з нашими союзниками. Разом ми іммобілізували близько $300 млрд резервів", - уточнила Єллен.

Крім того, вона зазначила, що США разом з партнерами забезпечують, щоб ці активи залишались іммобілізованими "до вирішення конфлікту і до того, як Росія сплатить за шкоду, якої вона завдала".

Проте нещодавно стало відомо, що одна з країн проти видання російських активів на користь України. І це - Німеччина. Чому ж німці проти? Справа в Польщі.

Як повідомляє Financial Times, європейська комісія працює над планом, який може залучити мільярди євро, зажадавши від фінансових установ, які володіють знерухомленими російськими активами, передати частину отриманого прибутку і використовувати її для відновлення України.

Але після побоювань, зазначених Європейським Центральним банком, Берлін та інші столиці закликали до подальшого "осмислення цих ідей". Як йдеться в матеріалі, високопоставлені урядовці Німеччини заявили, що "сумніваються" в тому, що план отримає достатню підтримку, оскільки юридичні ризики занадто високі.

"Це відкриває банку з хробаками", - сказав інший німецький чиновник, додавши, що, якщо ЄС візьме гроші з російського центрального банку це створить прецедент для інших країн, наприклад для Польщі, яка висуне вимоги проти Берліна щодо відшкодування збитку, заподіяного під час Другої світової війни. А Німеччина платити не хоче.

Польща своєю чергою планує до жовтня, опублікувати звіт щодо репарацій, які хоче стягнути з Росії за збитки, завдані під час Другої світової.

Заступник міністра закордонних справ Польщі Аркадіуш Мулярчик зазначив, що Польща постійно досліджує тему репарацій із Росії, "і в цій каденції Сейму ми хочемо зробити цю тему публічною".

"Існує ще багато напрямків дослідження цієї теми. Ми хочемо підготувати звіт, який буде важливим голосом у дискусії як у Польщі, так і за кордоном", – сказав Мулярчик.

Він нагадав, що раніше Польща порушила питання про репарації перед Німеччиною, і "прорив у питанні військових репарацій" вже відбувається.

Польща хоче отримати від Німеччини 6 трильйонів 220 мільярдів злотих репарацій ($1,32 трлн), пов’язаних зі збитками, завданими під час Другої світової війни. У Берліні ж кажуть, що питання репарацій і компенсації збитків від війни є закритим.

Україна продовжує тиск

Як заявив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, Україна готує механізм, щоб конфіскувати заморожені Заходом російські активи. Йдеться про суму близько 500 млрд дол. Історичне рішення було ухвалено на зустрічі Ради Європи — встановити реєстр збитків і руйнувань, завданих російською агресією в Україні.

На думку виконавчого директора Економічного дискусійного клубу Олега Пендзина, зараз активно обговорюється правовий механізм, яким чином можна передати Україні заморожені активи росіян.

"Потрібно чітко розуміти, що там є активи приватних осіб. Зокрема, Велика Британія зробила певні кроки в цьому напрямку і є поданий до парламенту законопроєкт. Є механізм добровільно-примусового передання. Як приклад ситуація з продажом Челсі паном Абрамовичем і переданням Україні частини отриманих коштів від продажу цього активу. Тобто механізм добровільно-примусового передання буде, на мій погляд, досить таким більш-менш комфортним", — сказав він в ефірі FREEДОМ.

Щодо державних активів, активів Центробанку Росії, то, за словами економіста, вони захищені дипломатичним імунітетом, і з ними певною мірою буде питання розв’язуватися складніше.

"Найімовірніше, це відбуватиметься через механізми судових рішень, і однозначно це потребуватиме досить серйозного періоду часу. Тому, я думаю, що ті кошти, які на сьогоднішній момент можуть виділятися нашими партнерами, кошти інвесторів, кошти донорських фондів, саме це буде основним фінансовим ресурсом для відновлення економіки в період війни і в перші роки після її закінчення", — каже Пендзин.